Одеська поетеса Лала Тарапакіна в рамках програми свого благодійного фонду «12 вартових» хоче повернути до життя занедбані замки України.
– Я маю досвід, маю зв’язки, маю ресурси й, головне, маю величезне бажання відновити старовинні палаци. Наша програма діє по всій Україні. Відновлюємо замки в Харківській області, Львівській, Закарпатській і Черкаській. На мою думку, Тальне виглядає перлиною серед них усіх. За умови розуміння місцевої влади його можна перетворити в туристичний магніт. Відновити палац Шувалових, який нині перебуває в занедбаному стані, згодом реконструювати парк. Зробити в палаці театр, дитячий парк. Поруч є став із чудовим пляжем. Таким чином стимулювати внутрішній український туризм. Щоби люди їхали не до Одеси (хоч я сама одеситка), а до Тального. Я понад 8 років займаюся саме цим напрямком. Уже провела робочу нараду з архітекторами, визначила пріоритети. Знаю, з чого почати й що робити далі. Найперше, що треба зробити – збудувати чотири туалети, бо зараз маємо один дерев’яний у жахливому стані.
Лала каже, що палац належить місцевій громаді. Рішення про передачу його в концесію має ухвалити міська рада.
– Дуже сподіваюся, що воно буде позитивним, хоча певна пересторога є, – каже керівниця фонду. – Мене чомусь не запросили на сесію, на якій відбудеться голосування. Я могла би виступити й розповісти свою програму. Натомість дозволили виступити на засіданні профільної комісії, яка передувала сесії. В очах людей я побачила пересторогу. Вони на мене справили враження грамотних людей, але їх лякає слово «концесія». Для них краще і звичніше оренда. Я мусила пояснювати, що концесія – це ще краще, ніж оренда. Бо орендар лише користується суб’єктом власності, а концесіонер має обов’язок відновити і реконструювати його. Що поганого в тому, що я відновлю палац? Адже він залишиться у власності громади. Натомість сюди приїде маса туристів, які привезуть у Тальне свої гроші. Від цього багатітимуть місцеві жителі.
Майбутня концесіонерка каже, що розуміє настрої депутатів.
– Певною мірою я розумію їхні побоювання. Вони звикли бачити палац, знають, що сюди можна зайти, сфотографуватися. І цим відчути себе власником палацу. Звісно, громада хотіла би самотужки відновити цей шедевр архітектури. Але в силу певних причин досі цього не зробила. Я пропоную реальні кроки й реальну роботу, результати якої можна буде побачити дуже скоро. Тим, хто сумнівається, можна поїхати й побачити Шарівську садибу в Харківській області, над відновленням якої ми вже працюємо.
Виконувач обов’язків міського голови Тального Василь Сідько каже, що рішення про концесію ухвалить сесія міської ради.
– Ми маємо багато питань до Лали Тарапакіної, – каже Василь Петрович. – Судячи з усього, гроші вона залучає з різноманітних ґрантів. Тобто тут немає стабільного фінансування. Ми телефонували в Харківську область і схиляємося до ідеї комунального підприємства. Хоча ідея фонду «12 вартових» – приваблива. Зі свого боку хочемо включити в межі міста Тального увесь ліс, посеред якого розташований палац із парком. Для цього змінюємо генеральний план забудови Тального. Раніше ідею реконструкції виношував депутат Нагорняк. Він писав у Facebook, що займеться відновленням палацу. Відтоді минув рік, й ентузіазм став пропадати. До мене ініціатор так ні разу й не звернувся.
Місцевий житель Олексій проти ідеї концесії. Прізвища не називає.
– Уже зараз у соціальних мережах ми бачимо, на що може перетворитися палац. Лала організовує екскурсії з Києва в Тальне й бере по 670 гривень. Сторожі, які отримують офіційну зарплату з міської ради, не проти додаткових підробітків. Вони готують їсти гостям, проводять екскурсії. Учасники екскурсій бувають різними. Бачив в інстаграмі масу фото з голими жінками в палаці. Вважаю передачу в концесію палацу неприпустимою.
– Усі ці крикуни, які волають про те, що не можна давати людині дозвіл на відновлення палацу, самі не надто переймаються долею архітектурної пам’ятки, – обурюється редактор місцевої газети «Поле Честі» Валентин Гордєєв. – Ми з однодумцями багато разів викорчовували зарості, збирали сміття, ремонтували «червоний місток» на ставку. А депутатів міської ради, які волають про те, щоби «воспретіть і не пущать», там і близько не було. Оце так вони переймаються долею парку! Голі жінки? Теж мені проблема! Давайте тоді заборонимо всіх художників минулого, які їх писали. Тоді це робили пензлем, а зараз – фотоапаратом.
Мисливський палац графа Шувалова був збудований у 1903 році на місці старого дерев’яного, що згорів. Архітектором відбудови був данець Клеменс. Під час будівництва всі власники повмирали. За німецької окупації в палаці розташовувався госпіталь для льотчиків «люфтваффе». Пізніше – сільськогосподарський та будівельний технікуми. З 1986 року в палаці був музей історії хліборобства. Його виселили в 2006 році й почали реконструкцію. Вклали два мільйони доларів, але потім перестали фінансувати. З палацу пішла навіть охорона, місцеві жителі розікрали радіатори опалення, а дорогі вікна в рамі із мореного дубу побили. Згодом палац передали на баланс Тальнівської міської ради, яка повернула охорону в будівлю. Однак грошей на відновлення в бюджеті міста немає.
