У Черкаському туберкульозному диспансері, що в селі Геронимівка, більше не буде хірургічного відділення. Його закривають з червня. Близько трьох десятків медиків уже попередили про майбутнє звільнення.
– У сусідньому Кропивницькому, де населення області менше від Черкаської, хірургічне відділення туберкульозного диспансеру зберігається. Ніхто й не думав його скорочувати, – розповідає завідувач відділенням 53-річний Святослав Танчин. – А в нас ліквідовується. Формальна причина – немає двох хірургів. Чому формальна? Бо я, як хірург вищої категорії, можу взяти будь-якого інтерна і проводити з ним операції. Інструкція це дозволяє. Однак на мої аргументи ніхто нагорі не зважає.
Святослав Григорович каже, що зараз у відділенні перебуває 5 хворих, яким проводиться дренаж (хірургічне втручання з метою очищення легень).
– Що буде з ними та з рештою, коли закриють відділення, я не знаю. Можливо, везтимуть до Києва чи до того ж Кропивницького. Тут обурює інше. Епідемія туберкульозу в нашій країні нікуди не поділася. Якщо в Європі на 100 тисяч населення фіксується менше 20 випадків захворювання, то в Україні – 55. А це річ набагато страшніша від коронавірусу. І смертність від нього значно більша. І в цій ситуації в нас закривають спеціалізоване хірургічне відділення. А тут, між іншим, робилися безплатні операції для всіх категорій громадян. Бо, якщо ж доведеться їхати в Київ, то треба буде потратити солідну суму на операцію. А не кожен із хворих, які зараз у нас лікуються, зможе дозволити собі такі витрати.
Головний лікар Мирон Олійник підтверджує інформацію.
– Такий наказ поступив із Києва. Із Міністерства охорони здоров’я і від Національної служби здоров’я України. Туди зверталося наше обласне керівництво. У Києві дають певне фінансування, а решта на розгляд головного лікаря. Хочеш – скорочуй працівників, хочеш – ліжка. Що хочеш, те й роби. Уже зараз ми отримали аванс по 1,5-2 тисячі гривень, хоча раніше отримували по 4-5 тисяч. Однак ще два місяці протримаємося. Усіх попередили згідно закону про звільнення. Звільнили пенсіонерів. Ми маємо хворих із абсцесом (загниванням) легень. Їм не обійтися без хірургічного втручання. Є хворі з відкритою формою туберкульозу. Обласна лікарня сказала, що таких вона точно не братиме. А куди ж їх подіти? На вулицю відправити? Є купа питань, а вирішення немає.
Розмови про ліквідацію хірургії туберкульозного диспансеру розпочалися ще взимку. Відтоді коштів на фінансування відділення так і не знайшли.
