Водопілля на Дніпрі, яке в квітні так налякало жителів прибережних міст і сіл, — спадає. Вода потихеньку повертається до своїх природних берегів.
— Велика вода йтиме до кінця травня, але пік повені вже минув. Відмітки рівня води знижуються щодня, — каже керуючий справами Канівської міської ради Володимир Святелик. — Ця повінь була потужнішою? аніж попередня “велика вода” 2013 року? хоча збитків конкретно Каневу не завдала.
У Мошнах підтопило 20 будинків. Тут уже створили комісію, яка підраховуватиме збитки селян. У сільраді стверджують, що самотужки компенсувати їх не зможуть, тож розраховують на обласну раду й адміністрацію.
— У селі Хрещатик Мошнівської громади місцеві довго пересувалися лише на човнах, бо рівень води місцями сягав двох метрів, — розповів “Суспільному” голова громади Богдан Шкарбута. — Не витримали весняного водопілля квіти, кущі ягід та молоді ялинки.
Один із постраждалих скаржився на бобрів.
— Бобри вийшли в заплаву й погризли туї, які я висаджував. Для них велика вода — це свято, а для мене — збитки.
Сто гектарів із чотирьохсот затопило в фермера Володимира Драча із Золотоніського району. З них 79 вже було засіяно ріпаком, соняшником та озимою пшеницею. Решта – це рілля, яку планували, та не встигли обробити. Володимир засіяв соняшник за три дні до початку водопілля. Врятувати його вже точно не вдасться, бо посіви досі повністю у воді. Дещо відійшла вода на площах із ріпаком.
— Мав засіяними 40 гектарів ріпаку, залишилося може два-три гектари, а з іншого боку посіяли 22 гектари соняшника. Він затоплений повністю, — розповів фермер. — Якщо вода спаде, то, може, вийде просто пересіяти його, а цей врятувати вже не вдасться, бо фаза його обробітку закінчилася.
Володимир Драч підраховує збитки.
— У сам ріпак я вклав уже 350 тисяч, плюс дванадцять мішків соняшнику, кожен мішок по 150 доларів, плюс добриво. Це я не рахую витрати на зарплату, податки, солярку, на оренду землі, — зазначив він.
У Ліплявській громаді стверджують, що обійстя селян не постраждали, натомість зазнали збитків дачники.
— Із місцевих нікого не затопило. Постраждали лише дачники та фермери. Залило поля з лохиною, — розповідає сільський голова Ліплявого Черкаського району Сергій Геращенко. — Невідомо, чи лохина відійде чи ні — зараз треба дивитися на кореневу систему. Якщо ознак життя не буде — рослину доведеться пересаджувати. Натомість у міжряддях лохини, як удома, плавали карасі й коропи. Народ ловив їх і тішився.
У Черкасах вода досі не спала.
— Живу тут з 2011 року, — розповідає 50-річна Надія Левченко. — Такої великої води не пам'ятаю — змило всі смітники в річку. Причому рівень досі й не думає спадати, а у вітряні дні хвилі дістають туди, куди раніше й близько не діставали.
Фермери, чиї господарства зазнали збитків через водопілля, мають звернутися до органів місцевого самоврядування. Ними буде створено відповідні комісії, які внесуть аграріїв у перелік тих, хто постраждав та визначатимуть розміри втрат, розповів начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
Компенсуватиме фермерам збитки той орган, яким було створено комісію. Та в першу чергу, як розповів Ігор Табурець, аграріям слід скористатися страховкою:
— Страхування посівів і врожаїв — це досить велика практика. Коли настає страховий випадок, звісно, надзвичайна ситуація, яка зараз є, підпадає під ці випадки, то тоді страхова в обов’язковому порядку, на підставі рішень органів місцевого самоврядування, компенсує такі збитки. Це коли посів та врожай втрачені, або коли є випадки недоотримання врожаю.
Між тим самі фермери страхувати посіви не поспішають.
— Це дуже дороге задоволення, — розповідає Михайло Глийовий із Лісового Звенигородського району. — Тому посіви я не страхую. Одного разу град вибив ледь не половину посіяного, але ніякої компенсації ніхто мені не виплатив.
За словами Ігоря Табурця, в регіоні близько 450 підтоплених гектарів сільськогосподарських угідь. Декілька фермерів уже звернулися із відповідними зверненнями у тому числі і до обласної військової адміністрації.
Про те, що вода надалі лише спадатиме, свідчить ситуація на Чернігівщині, яка розташована вище по течії Дніпра. Тут уже кілька тижнів спостерігають спад води в Дніпрі й Десні.
