У селі Велика Севастянівка Христинівського району 6 листопада поховали 53-річного Олега Нарахаяна. Чоловіка по-звірячому вбили фермери із сусіднього села Шукайводи – батько й син.
– Олег буддист, – розповідає сільський голова Великої Севастянівки Василь Поліщук. – Розповідав, що був у Тібеті та Індії. Жив у Києві. Від березня поселився в нашому селі. Мав 53 роки. Його дружині – 34.. Весною приїхали із двомісячною донькою. Казав, що вирішив сховатися в селі від пандемії. Вибрали закинутий будинок біля лісу. На господарстві були машина та мотоцикл. Місце було гарне, але глухе. Усе літо вони господарювали. Восени покликав двох чоловіків, які допомагали йому по господарству. По закінченню робіт вирішив поставити їм могорич у сільському барі. За сусіднім столиком сиділа компанія фермерів. Вони із сусідньої Шукайводи. Обробляли свої паї та паї своїх родичів. Олег був гострим на язичок. Виникла сварка. Ці двоє добряче побили Олега вже в барі. Коли всі розійшлися додому, прийшли до його хати і почали добивати.
Вдова Марія Кононова каже, що у день трагедії її чоловік був переляканим. Він сказав збиратись, бо вони їдуть до Києва. Чоловік кричав, що він не зможе самостійно захистити родину.
Коли він вийшов на вулицю, жінка почула крики і теж вибігла. Побачила, як чоловіки добивають її коханого. Маленька донька підняла крик. Однак це не спинило нападників.
– За час свого керування сільською радою я бачив багато, – розповідає Поліщук. – Але такої жорстокості не пригадую. Олега били за те, що він живе на світі. Нападників затримала поліція. Це батько й син. Менший має жінку й двох дітей. Меншій – два місяці.
Марія Кононова вже виїхала з села.
– Вдову забрав брат у Київ відразу після похорону. Олега поховали в селі. Він, правда, заповідав, щоби його спалили, але за законом кримінальні трупи не кремірують.
Олег Нарахаян був родом із Запорізької області. Раніше носив прізвище Леонов.
