Депутати на сесії обласної ради підтримали кандидатуру Віталія Шила на посаду директора Черкаської обласної лікарні. «Вечірка» говорить із новим керівником про кадри закладу, цілі і шляхи їх реалізації, які зміни чекають на черкащан у плані медичних послуг і якою новий очільник бачить заклад за три роки.
- Очолити нині лікарню, в якій обслуговується найбільше черкащан – ще той виклик. Не було сумнівів?
- Є амбіції, бажання реалізації чогось нового, по-новому підійти до вирішення певних проблем у розвитку медичної галузі, прагнення змін, тому сумнівів не було.
- Сьогодні лікарня працює, як і працювала до пандемії, правильно?
- Так. Є певні обмеження – поступлення в лікарню пацієнта з ПЛР-тестом або експрес-тестом, зробленим не раніше, ніж 48 годин тому. Хворі обурюються, однак це, перш за все, безпека самого пацієнта. Бо не тільки він поступає з негативним тестом, але й усі інші. І у відділення не приносять вірус. Враховуючи, що це лікарня третього рівня надання допомоги, то, апріорі, тут обслуговується і більша кількість пацієнтів. Однак у зв’язку з пандемією Covid-19 і карантинними заходами пацієнти стали в рази менше звертатись до профільних спеціалістів. Хто боїться захворіти, тому зменшує свої переміщення, частина пацієнтів пішла у приватні клініки, на амбулаторний прийом, частина лікується за місцем проживання. До нас приїздять на оперативні втручання. Частина пацієнтів сидять до останнього і поступають до нас у занедбаній, важкій формі.
- За три роки, а саме на такий термін із вами підписано контракт, справитесь? Вирішення яких питань для вас у пріоритеті?
- Я розумію побоювання депутатського корпусу, адже я – нова людина в адміністративному складі. Несуть відповідальність як вони, так і я. Якщо за три роки я покажу позитивний результат, контракт подовжать. Реформа МОЗ знівелювала і зруйнувала рівневість надання медичної допомоги. Кожна лікарня розвивалась самостійно і самостійно визначала, в кому напрямку їй розвиватись і як заробляти кошти. Головних лікарів змушують займатись тим видом діяльності, тими операціями, які приносять прибуток. Вважаю, що у відношенні до обласної лікарні не повинно такого бути, адже де лікуватись важким хворим, які потребують дообстеження й лікування? Звісно, що після перенесених інсультів і інфарктів краще лікуватись не в районній, а в обласній лікарні. Тут проводиться більше операцій, тому і якість їх краща.
- Нові керівники завжди ставлять амбітні плани. Ви теж їх озвучили - капітальна реконструкція всіх корпусів лікарні, утеплення, створення інфекційного відділення чи інфекційної лікарні, готель-гуртожиток, санвузол у кожній палаті...
- МОЗ почало приділяти увагу розвитку обласних лікарень, і фактично всі обласні лікарні включені у програму «Велике будівництво». Так, у рамках цієї програми в лікарні відбуваються капремонти, реконструкції, утеплення, внутрішньокапітальний ремонт, закупівля обладнання. Дев’ятиповерховий корпус утеплений і в ньому проведена заміна вікон, нині такі роботи тривають у семиповерховому корпусі. Скажу вам, досить якісно все робиться. У стадії завершення проєкти реконструкції відділень семиповерхового, дев’ятиповерхового й триповерхового корпусів, де розміщена реанімація. Кожного дня я зустрічаюсь із проєктантами і обговорюємо, як краще зробити. Кожне відділення визначило потребу у обладнанні. Планую обмежити трафік транспорту по території лікарні. Заїзд тільки для медичного транспорту, який обслуговує лікарню. Бувають дні, коли до семиповерхового корпусу неможливо під’їхати.
- Колектив закладу - 1500 осіб, однак проблема кадрів, а саме профільних лікарів і медсестер залишається. Як збираєтесь мотивувати колег, аби не тікали за кордон?
- Питання кадрів – одне з основних, бо лікарня без кадрів – це ні про що, навіть якщо вона буде наповнена найкращим обладнанням. Адже всьому новому й сучасному потрібно навчатись. А це час і витрати. Медичного вузу наш регіон не має, тому й кадрів недостатньо. Однак навіть після навчання інтерни не поспішають іти в лікарню в силу маленької зарплати, тому їх вибір – це фармація, або сфера, пов’язана з медобладнанням, де зарплата на порядок вища. Однак цю проблему ми вирішуватимемо за рахунок співпраці з Медакадемією, ЧНУ, відбору інтернів, висококваліфікованих спеціалістів інших провідних вузів – Полтавського, Вінницького, Львівського, Ужгородського, Івано-Франківського. Ми обиратимемо кращих, таких, які ростимуть і хотітимуть вчитись новому.
- Чим заманюватиме будете?
- Ми орієнтуватимемось на молодь, адже 20% кадрів закладу нині – пенсійного віку. Питання надання житла – в пріоритеті. Тим більше, у планах – побудова готелю-гуртожитку. У всіх клініках Європи є готелі, де живуть пацієнти, які потребують дообстеження, адже перебування в стаціонарі – дороговартісне. Пацієнтам дешевше жити 2-3 дні в готелі.
- Ще очолюючи урологічне відділення, ви завжди приділяли питанню трансплантології особливе значення. Які унікальні операції плануєте проводити, адже обласна лікарня - у трійці, які включено до пілотного проєкту з трансплантології.
- У нас є всі можливості і структурні підрозділи, які зацікавлені в проведенні трансплантацій. До того ж, буде проведено ремонт реанімації, де буде окремий бокс для пацієнтів, яким виконана трансплантація. Цей напрямок – серйозний, цікавий, і ми його будемо розвивати.
- Вам - 48 років. Скільки вам було років, як ви прийшли працювати в обласну лікарню?
- До обласної лікарні почав ходить після третього курсу інституту, із 1995 року. Місяць практики я проходив в урологічному відділенні. Я закінчив медичний інститут у 1998 році і прийшов до лікарні на інтернатуру. Мені було 25 років. Оперував я вже на інтернатурі. І ніколи не мав сумнівів щодо профілю – уявляв себе тільки урологом. 1 лютого 2000 року я написав заяву в обласній лікарні і почав офіційно в ній працювати. Із 2009 року я став завідувачем урологічного відділення. 2013 року я вже захистив дисертацію і отримав ступінь кандидата медичних наук.
-Офіційно на цій посаді ви з 1 грудня. Важко?
- Так, важко. А хто казав, що буде легко? Я роботи і труднощів не боюсь. Треба час для того, щоб я вник в усі нюанси роботи. Частина колективу готова підтримати й пропонує свою допомогу. Інша – з острахом і недовірою ставиться. Це нормально. Я вважаю, що висновки треба робить не раніше ніж через рік.
- Лікарні подає на підписання НСЗУ той чи інший пакет медичних послуг. Що в планах?
- У планах – паліативна терапія й екстрена допомога. Зараз ми працюємо над тим, аби виконати всі вимоги і подаємо їх на підписання.
- Функціонал керівника обласної лікарні віддаляє вас від практика-лікаря. Хто керуватиме урологічним відділенням?
- Я планую оперувати. По-перше, це відволікатиме від адміністративної роботи, а по-друге, я це вмію і мені це подобається. В.о. завідувача урологічними відділенням призначено Коваленка Антона Вікторовича. Йому 35 років і все в його руках. У моєму відділенні багато молоді. А їм треба давати шанс. Тоді вони гори будуть перевертать. Урологічне відділення – моє дітище, мені небайдуже, і я переживаю за нього.
- Лікарня через три роки – це…
- Сучасна зовні і внутрішньо з застосуванням новітніх технологій, безпечна й комфортна для пацієнтів. Я старатимусь все це виконать.
