Деякі черкащани, хоч і є власниками своїх земельних ділянок, та не можуть користуватися і розпоряджатися ними у повній мірі. Збудувати нові споруди, продати чи залишити у спадок свою землю їм не дає новий генплан, затверджений ще 2011 року. Правки до нього розроблені, однак їх вже півроку ігнорують депутати. Хоча, проголосувавши за коригування генплану, вони могли б розв’язати людям руки та дати можливість робити зі своєю землею, те, що вони хочуть. Частина депкорпусу запевняє — не голосують, бо поміж людськими питаннями у правках до генплану є забудова прибережної зони у мікрорайоні Митниця, та приватна забудова на схилах Дніпра.
Понад тисяча городян та міських підприємств і організацій не можуть розпоряджатися своєю землею
— Я вже пару років як купив собі будинок із присадибною ділянкою. За дорого купив, але не можу збудувати у своєму дворі будь-яку споруду, бо за генпланом, прийнятим ще 2011 року, на моїй ділянці має бути спортивний майданчик сусідньої школі, — обурюється 60 річний черкащанин Валентин Петраш. — Ну де ж це таке бачено, це ж моя земля. Звертався у місто. Моє звернення як ще тисячі черкащан, підприємств, установ та фірм включили правкою до генплану, однак депутати ніяк не хочуть розглядати коригування генплану на сесії. Все щось торгуються. А моє життя іде! Хто знає кому скільки відведено, а я ще мрію пожити у своєму дворі так, як мені того хочеться.
У міській архітектурі роз’яснюють, ще за доби Сергія Одарича депутати міськради прийняли новий генплан, на той час досить прогресивний та сучасний. Згідно з генеральним планом, за межі міста виносилася залізниця, вантажний порт, колишній цукровий завод, консервний комбінат та інші великі підприємства, а на місці приватного сектора у мікрорайоні «Казбет» заплановано парки, сквери та зелені зони.
— Так сталося, що на той момент генеральний план забудови міста вичерпав себе і була необхідність в розробці нового. Генплан має термін дії 20-25 років. І на той час цей термін сплив. Тож місто звернулося до ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто», яке розробляло генплан Черкас 1966, 1980 року, відповідно зайнялося ним і 2008 року, — роз’яснює начальник управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міськради Віталій Чернуха. - Неодноразово отримуючи звернення від городян, ми дійшли висновку, що вже до нового генплану потрібно внести коригування. Тому чотири роки тому розпочали цю процедуру. Врешті розробник вніс велику частину змін, проект пройшов державну архітектурну експертизу. І вже більше півроку як генплан чекає на затвердження депутатами міськради. За законом рішення має бути прийнято протягом трьох місяців, пройшло вже більше семи.
Сьогодні черкаські посадовці звернулися до Верховної ради із пропозицією внести зміни до законодавства. Вони хочуть, щоб у випадках, коли місцеві ради у встановлений термін не розглядають коригування до генпланів, ці зміни автоматично вступали в дію.
Депутат Черкаської міськради Олександр Радуцький запевняє: серед людських питань у тій тисячі є питання багатоповерхової забудови 13 гектарів прибережної зони Черкас у мікрорайоні «Митниця».
— Ще на посаді секретаря Черкаської міськради я хотів, аби депутати прийняли усі коригування, які стосуються городян, окрім цієї забудови. У результаті мене з посади прибрали й тему закрили, — вдається в подробиці Олександр Радуцький. — Зараз якщо прийняти усі коригування до генплану, то міськрада узаконить оцю ініціативу багатоповерхової житлової забудови прибережної зони нашого міста. А цього робити не можна! Наразі, за цими фактами порушено кримінальні провадження та тривають досудові розслідування.
Розповідь Олександра Радуцького підтверджує і секретар Черкаської міськради Ярослав Нищик.
— З подачі Департаменту архітектури проектант «Діпромісто» вносив корективи у генплан. Так ми отримали у генплані висотну забудову прибережної смуги у мікрорайоні «Митниця», та приватну забудову на схилах Дніпра по вулиці Гагаріна біля розважального комплексу «Бочка», — розкриває деталі конфлікту Ярослав Нищик. — Думаю, генпланові потрібно приділити окреме пленарне засідання, і відділити від людських питань отакі конфліктні. Однак чимало людей у міській владі проти цього, бо за людськими питаннями там багато приховано незаконних інтересів.
Тож очевидно, що на заваді звичайному людському щастю черкащанина Валентина Петраша стали міські посадовці та депутати зі своїми земельними інтересами та будівельними апетитами. І допоки вони сперечаються і намагаються обдурити один одного, звичайний городянин не має можливості поставити сарай чи курник у своєму дворі.
