У той час як міська влада Черкас планує засадити сквер перед «Юністю» магноліями за мільйони грн, пацієнти поліклінічного відділення Першої міської лікарні не можуть зробити флюорографію. Тут медичне обладнання працює як хоче, і ніхто з медпрацівників не може передбачити: увімкнеться флюорограф завтра чи ні. Не працює цей апарат і в медико-санітарній частині НВК «Фотоприлад» — це при тому, що в країні епідемія туберкульозу, грипу і всі в очікуванні коронавірусу. Черкаські мами здригаються від умов міської дитячої лікарні, а обіцяна тисяча доплат для міських лікарів і досі не підтверджена коштами у бюджеті. Тож чи по кишені місту алеї, сквери, атракціони, фотозони й ілюмінації — «Вечірка» питала в експертів.
Артур Чемирис, активіст ГО «Молода Україна»:
— Звичайно, що у місцевому бюджеті не достатньо коштів на реалізацію всіх проблем. Водночас концентруватися виключно на соціальній чи медичній сфері неможливо, видатки на інфраструктуру також необхідні. Крім того, перед будь-яким політиком стоїть два завдання — бути обраним і бути переобраним, міський голова не виняток. На сьогодні місцевий виборець, на жаль, більше реагує на досягнення в інфраструктурній сфері, аніж на промахи в соціальній чи медичній. Кількість пацієнтів лікарень значно менша за кількість автомобілістів чи пішоходів, тому пріорітети, особливо, у рік виборів – очевидні. Звичайно, якщо стоятиме питання між закриттям чи то «оптимізацією», скажімо, міської дитячої лікарні чи завершенням ремонту на вулиці Сумгаїтській, то скоріш за все оберуть саме другий варіант, тому що котловани на важливій дорожній артерії міста більш «небезпечні» у передвиборчий період, аніж проблеми у медицині. На жаль, це реальність політичного ландшафту міста зокрема та країни в цілому.
Юрій Тренкін, голова депутатської комісії з питань економічного розвитку, інвестиційної політики, дерегуляції, бюджету, фінансів, тарифів та регуляторної політики Черкаської міської ради:
— Несправедливо говорити, що бюджет міста 2020 року не соціальний. Понад 30 млн грн у бюджеті цього року передбачено на закупівлю медичного обладнання для лікувальних закладів Черкас. Виділено кошти на утеплення міського реабілітаційно-оздоровчого центру «Астра». Протягом останніх чотирьох років Третя міська лікарня швидкої медичної допомоги отримала більше фінансування, ніж за попередні двадцять років. Там продовжуємо ремонт відділень, закуповуємо нове обладнання, облаштували триста ліжок і у 2020 році роботи триватимуть. Ми отримали місто і зокрема медицину у такому стані, що мали рятувати її від колапсу.
Цього року ми продовжимо глобальні ремонти магістралей. Але, на жаль, не все залежить лише від нашої команди. Ми прийшли до влади з іншими політичними силами, яким городяни також довірили свої голоси.
Окрім того, державна та обласна влада велику частину своїх зобов’язань переклала на місто. Зокрема робота профтехосвіти обходиться місту у 90 млн грн на рік, а чому ми повинні фінансувати заклади освіти, які готують спеціалістів для усієї області. Зараз на нас хочуть покласти утримання первинної ланки медицини. Практично щороку обласна влада перекладає на місто фінансування до 200 млн грн не наших зобов’язань. За таких умов зрозуміло, що ми маємо бюджет проїдання, а не розвитку. Але я переконаний, які б важкі часи не були, місту все одно потрібні іміджеві проєкти, вони дарують людям розраду, відпочинок. Потрібно садити сквери та розбивати парки, проводити фестивалі.
Віктор Євпак, ІТ-підприємець:
— На це питання було б легко відповісти, якби в місті Черкаси була стратегія розвитку. На жаль, вона є лише «в голові» у мера міста Анатолія Бондаренка. Про що він сам не так давно зізнався. Наявність у міста стратегії значно спрощує планування бюджету. Тоді потенційні видатки розглядають з точки зору питання «Це йде за нашою стратегією чи врозріз?» Бо сьогодні жителі міста не знають і не розуміють, куди рухається місто.
Уже кілька років у Черкасах ми спостерігаємо, як бюджет витрачається за принципом «проїдання». Міська влада майже не інвестує у глобальні ремонти медичних закладів, не дбає про безпеку жителів чи про заміну мереж. Тобто речі, важливість яких можна буде побачити не лише завтра, а й у перспективі. Натомість бачимо плиточку, колесо огляду тощо. Тобто ті об’єкти, якими можна замилити очі виборцям.
Тарас Коломієць, депутат Черкаської міської ради, член бюджетної комісії міської ради:
— Бюджет Черкас на 2020 рік можна назвати антинародним. За нашими підрахунками 17 шкіл міста залишилися без копійки на капітальні ремонти. Не ремонтуватимуться групові осередки, не утеплюватимуться стіни, не встановлюватимуться ІТП, не робитимуться капітальні ремонти в 27 дитячих садочках Черкас. Депутатська більшість, яка підконтрольна меру Бондаренку, не дала на ці заклади жодної копійки. По суті вони вкотре поділили Черкаси на дві частини. Окрема увага і на галузь культури. Жодної копійки на капітальний ремонт Центру дитячої та юнацької творчості. Будівля, збудована Городецьким, яка є пам’яткою архітектури, розвалюється. Тече покрівля, на стінах тріщини. Не отримали фінансування і художня школа Нарбута, Палац Молоді. Дві спортивні школи залишаються без грошей на ремонти. І це при тому, що мер Бондренко хоче зробити Черкаси спортивною столицею України. Натомість виділяються 14 млн. грн на реконструкцію скверу «Юність», 3 млн грн на будівництво фонтанів на Алеї Путейка і на площі 700-річчя. Фонд заробітної плати чиновників мерії становить на рік 250 млн грн. Кілька мільйонів на реконструкцію набережної, хоча там є орендарі, які готові надати свої інвестиційні плани з розвитку берега. Розподіл бюджету проводився за схемою: своїм усе, опозиції – нічого.
