Щомісяця на Черкащині реєструється 1100-1200 кримінальних правопорушень. За цей же час суди ухвалюють близько 130-150 вироків. Тобто, знайти та покарати винних правоохоронній системі вдається, грубо кажучи, в кожному десятому злочині. Але навіть попри обвинувальні вироки лише одиниці злочинців потрапляють за грати. Абсолютну більшість засуджених наші суди благополучно повертають додому. Відтак, маємо порожні тюрми й перспективу їх тотального розпродажу через відсутність потреби в них. Це — новий український оксюморон — порожні тюрми при тотальній злочинності. Що це, гуманізація системи покарань чи лояльність суспільства до злочинності, розбиралися «Вечірні Черкаси».
12 в’язнів на 127 обвинувальних вироків
Аби зрозуміти, чому так, ми проаналізували дані Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, вироки, що були винесені судами Черкащини в кримінальних справах. Так, протягом серпня 2020 року суди області ухвалили 127 вироків. Більше половини з них – майже 63% – це вироки в справах про крадіжки, а також злочини, пов’язані з наркотиками — 48 та 32 вироків, відповідно. Далі за поширеністю йдуть справи щодо умисного нанесення легких тілесних ушкоджень — 10 вироків, ДТП з постраждалими — 6 та незаконне заволодіння транспортними засобами – 4.
Крім того, судами ухвалено одиночні вироки в справах про нанесення тяжких тілесних ушкоджень, грабежі, розбій, шахрайство, незаконне поводження зі зброєю, хуліганство, порушення недоторканості житла, домашнє насильство, невиконання рішення суду, браконьєрство тощо. Словом, повний набір злочинів, за вчинення яких Кримінальним кодексом передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі.
Жодного виправдовувального вироку серед цих справ не було. В усіх випадках підсудних визнали винними у скоєнні злочинів. Та попри це, з понад 130 засуджених реальне позбавлення волі суди призначили лише 12 (!) особам.
Випив, украв … додому
У всіх інших випадках суди відпустили злочинців додому, призначивши їм від 1 до 2 років іспитового строку, а то й взагалі штрафи або громадські роботи. Звісно, для об’єктивної статистики 30-денного моніторингу судових рішень замало, однак і цього досить, аби мати уявлення про терпимість судової системи до злочинців, принаймні, тих, які скоїли злочини незначної, середньої тяжкості та навіть тяжкі.
Для звільнення злочинців від відбування покарання судами широко застосовується 75 стаття Кримінального кодексу України. Вона дає право судам звільняти від покарання з іспитовим строком засуджених до позбавлення волі на строк не більше 5 років. Це можливо, якщо суди дійдуть висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства. Варто підкреслити, що ключовим є «можуть», а не «зобов’язані», однак, як видно з нашого моніторингу, перше стало загальною практикою, а не виключенням.
Таким чином на волі залишаються практично всі, хто за рішенням суду отримав до 5 років позбавлення волі й не мав невідбутого строку за попереднім вироком. Так, до звичного способу життя повертаються чисельні грабіжники, розбійники, злодії усіх мастей та наркоділки. Поки не попадуться знову. Утім, повторне вчинення злочину ще не значить, що зловмисник таки буде ізольований.
Наприклад, п’ятиразово судимий за крадіжки та наркотики смілянин отримав наприкінці серпня ювілейну шосту судимість. Але, на думку суду, у в’язниці йому не місце — його звільнили з дворічним іспитовим строком й прямо із зали суду він пішов на пошуки нових пригод.
Показовим може бути вирок іншому злодію з Кам’янки. За скоєння крадіжки він відбував покарання у вигляді громадських робіт у котельні Кам’янського КП теплових мереж. У цей час примудрився поцупити з гаманця одного з працівників підприємства 1000 гривень, які того ж дня й «спустив». Новий суд визнав його винним у крадіжці, але відпустив на всі боки з іспитовим строком.
Не відправився за грати попри рецидив і черкасець, який за контрактом служив гранатометником в одній з військових частин Рівненщини. У 2016 році він утік з військової частини, за що був засуджений судом до позбавлення волі з іспитовим строком. Попри це, вже через два місяці він знову самовільно залишив військову частину й до літа цього року переховувався в Черкасах. Зрештою, суд знову визнав його винним й засудив до 4-х років позбавлення волі й знову відпустив, призначивши новий іспитовий строк.
В іншому випадку Придніпровський районний суд відправив додому чоловіка, який, погрожуючи ножем намагався пограбувати серед білого дня незнайомця. Лише завдяки випадковим свідкам зловмисника вдалося затримати, а потерпілий відбувся легким пораненням руки. Попри те, що засудженого в Україні ніщо не тримає, бо він є громадянином Російської Федерації, суд звільнив його від покарання, призначивши однорічний іспитовий строк.
Найкримінальніша країна Європи
Сліпа віра у виправлення та перевиховання злочинців без ізоляції від суспільства з одного боку дає їм шанс почати нове життя. З іншого – породжує безкарність. Так, у 2020-му році, за даними ресурсу Numbeo Україна посіла перше місце серед країн Європи за рівнем злочинності. Показник України в рейтингу – 48,84. До трійки також входять Швеція (47,43) і Франція (47,37). Далі йдуть Молдова, Ірландія, Бельгія, Велика Британія та Італія. Серед країн світу Україна посідає 47-ме місце. Випереджають нас за рівнем злочинності такі країни як Іран, Марокко, Ефіопія, Чилі. Лідерами світового антирейтингу є Венесуела (84,36), Папуа - Нова Гвінея (80,04), Південна Африка (77,29) та Афганістан (76,97).
Психолог черкаського Центру психології «Сяючий шлях» Володимир Мамалига переконаний, що злочин без адекватного покарання, це — безкарність і, як наслідок розгул злочинності. А от чи достатнім є покарання з іспитовим строком? За його словами, кожен випадок має бути індивідуальним.
— Звісно, найкращі умови для виправлення, хоча тут краще підходить термін зміни орієнтирів, злочинця — на волі, а не в середовищі закоренілих злочинців, — розповідає Володимир Мамалига. — Але для цього потрібне насамперед бажання та можливість реалізувати його, зокрема, мати джерело доходу, міцні соціальні зв’язки, місце постійного проживання тощо. У судів, як бачимо, інший, часто формальний підхід. На жаль, впроваджуючи європейські цінності та гуманізм, влада України забуває модні згадки про «кейс-менеджмент» у програмах та концепціях наповнювати реальним змістом, а саме – утримувати під пильним наглядом наприклад, малолітніх злочинців, допомагаючи їм визначити, усвідомити та зрозуміти справжні причини злочинів. І, що дуже важливо, допомогти молодим людям усвідомити своє подальше життя у суспільстві.
У судах же констатують, такий – Закон. Голова Черкаського апеляційного суду Юрій Сіренко у коментарі «Вечірнім Черкасам» пояснює, що основний постулат кримінального права – невідворотність покарання. Останнє має на меті не лише притягнення до відповідальності, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів. Наголошує, що покарання не має на меті завдавати фізичних страждань чи принижувати людську гідність.
«Стаття 75 КК України «Звільнення від відбування покарання з випробуванням» застосовується по певних категоріях справ: вчинення кримінальних проступків та нетяжких злочинів (крадіжки, злочини з необережності, спричинення тілесних ушкоджень середньої та легкої тяжкості тощо), покарання за які не перевищує 5 років позбавлення волі. Її не може бути застосовано при вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів (умисне вбивство, груповий розбій, тероризм, корупційні злочини та інше).
Хоча відсутнє чітке визначення підстав для звільнення від відбування покарання, але зміст ст. 75 КК України надає суду можливість конкретизувати її, проаналізувавши матеріали справи. Рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише, якщо тяжкість злочину, особа винного та інші обставини справи в сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, пов’язаного з обмеженням чи позбавленням волі. При цьому таке рішення повинно бути належним чином умотивоване», — пояснив Юрій Сіренко.
